Уретрит у жінок

зміст:

• Види уретритів у жінок
• Фактори, що провокують розвиток уретриту у жінок
• Симптоми уретриту у жінок
• Лікування уретриту у жінок
• Народні методи лікування уретриту у жінок
• Профілактика уретриту у жінок

Уретрит у жінок

Уретрит - це досить поширена урологічна патологія, яка трапляється як у чоловіків, так і у жінок. Дане захворювання характеризується запаленням слизової оболонки сечівника і супроводжується виникненням болю при сечовипусканні і характерними виділеннями з уретри.

Види уретритів у жінок

Уретрит - це захворювання, яке найчастіше виникає внаслідок проникнення в сечовипускальний канал інфекційного збудника. Разом з тим клініцистам відомі випадки розвитку неінфекційних уретритів. До них відносяться алергічні, травматичні (уретрити, що виникли після катетеризації), застійні, обмінні, а також запалення, викликані патологіями сечівника. Однак відразу ж необхідно уточнити, що уретрити, які не пов`язані з інфекцією, зустрічаються дуже рідко. У той же час запальні процеси в уретрі, що розвинулися через бактеріальної, грибкової або вірусної інфекції, в клінічній практиці прийнято розділяти на дві великі групи: специфічні і неспецифічні.

Відео: Бактеріальний уретрит у жінок

специфічний уретрит

Дана форма патології зустрічається у жінок, які страждають тим чи іншим захворюванням, що передається статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз, гарденереллез, уреаплазмоз). Слід зазначити, що в жіночому організмі одночасно може перебувати кілька різних інфекційних збудників. Як правило, специфічний уретрит у жінок дає про себе знати після сексуального контакту. Разом з тим в деяких випадках захворювання розвивається не відразу, а після закінчення інкубаційного періоду, який може тривати від кількох годин до кількох днів, а при давньому перебігу захворювання загострення патологічного процесу може відбуватися практично в будь-який час.

Відео: Діагностика уретриту у жінок

неспецифічний уретрит

Неспецифічний уретрит - це запалення сечовипускального каналу, що відбувається внаслідок проникнення в уретру умовно-патогенної мікрофлори. Це може бути стафілокок, стрептокок, протей, кишкова паличка, різна грибкові організми та ін. Дана форма патології також може розвиватися після статевого контакту внаслідок масивного закидання умовно-патогенних мікроорганізмів, що відбувається безпосередньо в період злягання. Як правило, така ситуація спостерігається постійно, однак у жінок з добре функціонуючої імунною системою запалення не відбувається, але, як тільки послаблюються захисні сили організму, відразу ж можуть виникнути неприємні симптоми.

Відео: Паліп в уретрі

Фактори, що провокують розвиток уретриту у жінок

За авторитетної думки фахівців найчастіше розвиток уретриту у жінок виникає внаслідок порушення мікрофлори піхви, тобто, при наявності бактеріального вагініту. Даний стан характеризується наявністю в піхву великої кількості нехарактерною (умовно-патогенної) мікрофлори, яка при певних умовах здатна активізуватися і викликати запалення. Спровокувати розвиток уретриту можуть такі чинники:

1. Одноразове або постійне переохолодження.
2. Сечокам`яна хвороба (травмування сечівника проходять по ньому піском або камінням).
3. Травми зовнішніх статевих органів.
4. Важкі фізичні навантаження.
5. Висока сексуальна активність і одночасне наявність декількох статевих партнерів.
6. Нерегулярне статеве життя.
7. Затримкисечовипускання і недостатнє споживання води.
8. Медичні маніпуляції (катетеризація, гінекологічний огляд, взяття мазків з уретри і ін.).
9. Похибки в дієті (зловживання кислої, солоної, гострої, маринованої їжею).
10. Зловживання алкогольними напоями.
11. Різні алергічні реакції.
12. Застійні явища в області малого тазу.
13. Стриктура уретри (звуження сечовипускального каналу).

Симптоми уретриту у жінок

До найбільш характерних симптомів уретриту відносять різі, біль і печіння, що розвиваються в процесі сечовипускання (особливо на самому початку). Іноді з уретри з`являються виділення гнійного або слизисто-гнійного характеру. Однак цей симптом у жінок виявляється не завжди (в силу анатомічних особливостей будови сечостатевої системи). В урологічній практиці таке захворювання, як жіночий уретрит, прийнято розділяти на три етапи. Слід зазначити, що тривалість кожного з них може варіювати, залежачи від загального стану організму жінки. I етап характеризується періодичними загостреннями, які трапляються досить рідко і можуть мати різні прояви (від незначних до дуже сильних). Як правило, даний стан дуже швидко проходить, не завдаючи жінці особливого занепокоєння. Тому, якщо пацієнтка і звертається до лікаря, то їй рекомендують легкі антибактеріальні препарати, здатні швидко зняти запалення. На II етапі уретриту у жінок спостерігається почастішання загострень, а антибактеріальні препарати з кожним разом допомагають все гірше і гірше. Тому для усунення запального процесу в уретрі пацієнтка змушена вдаватися до більш сильним антибіотикам. У той же час в проміжку між загостреннями ніякої патологічної симптоматики у жінки не спостерігається. III етап уретриту - це найбільш важкий період, при якому практично не настає ремісії. Пацієнтка постійно скаржиться на болі в сечівнику, антибактеріальні препарати практично не приносять очікуваного полегшення, а іноді і можуть стати причиною розвитку загострення.

Лікування уретриту у жінок

Уретрит - це урологічна патологія, однак причини, які провокують розвитку запального процесу, часто відносяться до розділу гінекології. Тому лікування даного захворювання покладається на урогінекологія. Це фахівець, однаково володіє обома спеціальностями, тобто, що займається як гінекологічними, так і урологічними захворюваннями. Лікування уретриту у жінок має здійснюватися одночасно в декількох напрямках. Перш за все, воно повинно бути направлено на відновлення нормальних властивостей слизової оболонки сечівника. Особливо важливо це в тих випадках, коли у пацієнтки діагностується хронічний уретрит, і запальний процес уже не пов`язаний безпосередньо з проникненням в уретру інфекції. Друге важливе завдання - це відновлення нормальної мікрофлори піхви. Справа в тому, що присутність умовно-патогенних мікроорганізмів в статевих шляхах жінки буде постійно провокувати розвиток уретриту, так як збудники можуть вільно проникати з піхви в уретру. В даному випадку лікування призначається суто індивідуально і вимагає певного часу. І нарешті, для того, щоб позбутися від уретриту, жінці необхідно відновити ослаблений місцевий і загальний імунітет. Слід зазначити, що зміцнення місцевого та загального імунітету здійснюється різними способами, причому імуномодулятори в кожному конкретному випадку також призначаються індивідуально. Спочатку в процесі лікування хронічного уретриту жінці проводиться курс відновлення мікрофлори, і виконуються інстиляції сечівника (промивання уретри лікарськими препаратами). Також в цей період необхідна системна антибактеріальна терапія. Добре себе зарекомендували при лікуванні уретриту протизапальні та антибактеріальні вагінальні свічки і тампони, а також парафінові і грязьові аплікації. Завдяки таким процедурам відбувається розширення прилеглих кровоносних судин, посилюється місцевий кровообіг, і нормалізуються обмінні процеси. При необхідності (в разі збереження хворобливої симптоматики) пацієнтці призначається тушірованіе (припікання слизової оболонки) сечівника. Ця процедура виправдана в тому випадку, коли в слизовій оболонці уретри під впливом безперервного запального процесу відбуваються незворотні зміни, в зв`язку з чим, всі лікувальні заходи не мають належного ефекту. Після припікання формується новий шар слизової оболонки. Як засіб для припікання в клінічній практиці використовується спеціальне концентроване хімічна речовина. Така процедура вимагає місцевого знеболювання без використання ін`єкцій. Після припікання на місці запальної ділянки формується струп, а після його відторгнення наростає нова тканина, і проходять всі негативні симптоми. В середньому повний курс лікування циститу становить 2-3 тижні. У цей час категорично забороняється вживати алкогольні напої та продукти, що провокують розвиток патологічного стану і ослабляють дію лікарських препаратів, а також не рекомендується вступати в сексуальні контакти. По завершенню основного курсу лікування жінці може бути призначено через 3 місяці додатковий терапевтичний курс, який триває 1-2 тижні. Пацієнткам, у яких був діагностований хронічний цистит, для досягнення максимального ефекту слід протягом року пройти кілька таких курсів.

Народні методи лікування уретриту у жінок

Для усунення симптомів запалення сечовипускального каналу народні цілителі рекомендують щодня вживати свіжовіджатий морквяний, брусничний або журавлинний сік. Дуже добре себе зарекомендувала при лікуванні даної патології зелень петрушки, буряк і селера. Ці продукти слід включати в щоденний раціон. Разом з тим жінкам, які страждають уретритом, лікарі радять приготувати лікувальний засіб, до складу якого входить зелень петрушки (80 гр). Її слід подрібнити і залити молоком. Потім відправити на годину в розігріту духовку і томити до випаровування рідини вдвічі. Рідину відцідити і приймати протягом дня по столовій ложці (з проміжками в 60 хвилин). Таке лікування слід проводити до повного усунення симптомів хвороби. Також дуже дієвим засобом при лікуванні циститу є чорна смородина. З ягід цього протизапального і сечогінного рослини народні цілителі радять готувати відвари і приймати по 50-100 мл на день. Слід зазначити, що народні методи лікування діють не відразу, іноді для досягнення ефекту може знадобитися 20, а то і 30 днів. Тому таке лікування краще проводити в комплексі з традиційними методиками.

Профілактика уретриту у жінок

Для того щоб запобігти розвитку даної патології, слід мінімізувати вплив несприятливих факторів, які можуть стати причиною ослаблення імунних сил організму. Перш за все, необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни, берегти себе від стресів і переохолоджень. Також потрібно бути дуже акуратним при випадкових статевих контактах і, щоб уникнути ЗПСШ, обов`язково використовувати індивідуальні засоби захисту. Разом з тим необхідно правильно і регулярно харчуватися, виділяти достатню кількість часу на сон, швидко усувати симптоми діареї або запори, і стежити за своїм станом при лікуванні антибіотиками. Жінкам, які страждають рецидивуючим циститом, при сексуальних контактах рекомендується відмовитися від контрацептивних препаратів, що руйнують сперматозоїди (сперміцидів), так як ці речовини також знищують і лактобацили, які є представниками нормальної мікрофлори піхви і продукують перекис водню, що перешкоджає активізації патогенної мікрофлори. Але, якщо жінка відмовляється змінювати звичний спосіб контрацепції, то після завершення статевого акту їй рекомендується з метою профілактики використовувати антибактеріальні препарати (одноразово, а також при виникненні клінічної симптоматики).