Театр військових дій

Відео: Війна. Тихоокеанський театр військових дій

П`ять кращих фільмів про війну

Кажуть, що історії не існує, а є одні історики. Що ми знаємо про Другу світову війну? Те, що розповідали нам в школі. Те, що ми почули від ветеранів, прочитали в книгах або побачили в кіно. І якщо вже бути чесними, то саме фільми сформували наше уявлення про людей тієї пори, їх життя і подвиги.
Кажуть, що історії не існує, а є одні історики. Що ми знаємо про Другу світову війну? Те, що розповідали нам в школі. Те, що ми почули від ветеранів, прочитали в книгах або побачили в кіно. І якщо вже бути чесними, то саме фільми сформували наше уявлення про людей тієї пори, їх життя і подвиги. Напередодні 65-річного ювілею Перемоги "МК-Бульвар" згадує найулюбленіші фільми про Велику Вітчизняну війну радянського і російського кінематографа.

"Летять журавлі", 1957

Сьогодні цей фільм називають шедевром світового кінематографа, його досі обговорюють як еталон операторської, режисерської та акторських робіт. А тоді картина повалила всіх у шок: герої звичайні люди, зі своїми слабкостями, страхами і навіть неправильними вчинками. За сюжетом, недавно закінчила школу Вероніка (Тетяна Самойлова) змінює пішов на фронт нареченому (Олексій Баталов) з його двоюрідним братом. Вона кається і шкодує про цей вчинок. Кажуть, що Микита Хрущов, подивившись "Летять журавлі", Був у нестямі від обурення, а головну героїню обізвав повією, обурювався не тільки її поведінкою, але і зовнішністю.
Дійсно, героїня Тетяни Самойлової була звичною червонощокої селянкою або робочої в простенькому платтячку. Вперше в історії вітчизняного кіно героїня з`явилася на екрані в чорній обтягує водолазці. Картину лаяли у всіх газетах як ідеологічно неправильну, а самій Тетяні Самойлової було не до обговорення її роботи, вона поправляла сильно підірване здоров`я. Під час зйомок вона постійно падала в непритомність, бо хворіла на туберкульоз. Кожні три години їй робили уколи, але за шість місяців зйомок її організм настільки зносився, що після завершення роботи у неї трапився мікроінфаркт. І це в 23 роки.
Існує така легенда, що на знімальному майданчику в якості асистента оператора працював молодий французький кіноаматор. Він приїхав з туристичною групою на екскурсію на "Мосфільм" і залишився там на два дні. Пізніше цю молоду людину весь світ дізнався як Клода Лелуша. Наскільки ця історія правдива, невідомо, але саме Лелуш став ініціатором того, щоб "Летять журавлі" показали на Каннському кінофестивалі. І саме з цього моменту доля фільму і його творців повністю змінилася. Картина стала єдиним радянським повнометражним фільмом, який отримав головний приз в Каннах.

"А зорі тут тихі", 1972

За результатами численних опитувань "А зорі тут тихі" є найулюбленішим фільмом про війну. У 1971 році за екранізацію популярної повісті Бориса Васильєва взявся режисер і фронтовик Станіслав Ростоцький. Він зняв цей фільм в пам`ять про медсестру, яка винесла його з поля бою і врятувала від смерті. Зйомки картини проходили в Карелії і павільйонах "Мосфільму". Під час створення епізодів на болоті в нього спеціально випустили 16 вужів. Дівчата змій не боялися, а ось акторові Андрію Мартинову (виконавцю ролі старшини Васькова) довелося несолодко.

"В бой идут одни "старі", 1973


З дитинства Леонід Биков хотів стати льотчиком, але через маленький зріст в училище його не взяли. Тому він мріяв зняти кіно про ці героїчні людях. Зі зйомками сильно допоміг легендарний льотчик, маршал авіації Олександр Покришкін, який виділив для картини п`ять літаків: чотири винищувачі "Як-18" і чехословацький "2-326", Зовні схожий на "мессершміт". Всі трюки режисер і виконавець головної ролі Леонід Биков виконував сам і до кінця зйомок пристойно керував літаком.

"зозуля", 2002

Режисер Олександр Рогожкін витратив не один місяць, щоб знайти виконавицю на роль саамка Анни. У цьому йому активно допомагали Віктор Бичков і Вілле Хаапасало, затверджені на ролі російського капітана і фінського снайпера. Утрьох вони посилали запити в усі країни, де існують саамські діаспори, шукали через Інтернет. Вона знайшлася сама. Анні-Крістіна Юусо прислала відеопроб і була тут же затверджена. "зозуля" зібрала в Росії всілякі кінематографічні призи і стала одним з улюблених фільмів про війну вже російського кінематографа.

"Ми з майбутнього", 2008

Картина стала першою сучасною військовою стрічкою, що мала успіх в широкому прокаті. Актори, які зіграли головних героїв, наполягали, щоб змінити свої ролі, зробити їх більш людяними. Наприклад, в первісному сценарії Спирт, якого зіграв Андрій Смирнов, не була репер з дредами, а запійний алкоголік. Череп Володимир Яглич НЕ скінхед, а вбивця. Робота над картиною йшла рік. Знімали під Псковом і в Санкт-Петербурзі. Однією з найскладніших сцен виявився епізод, коли четверо героїв голими біжать по лісі. Акторам довелося всю ніч провести голяка (стояв уже вересень), до того ж під крижаною водою (за сюжетом йшов дощ). Щоб актори не захворіли, їх відправили в сауну. А все решта ганялися по лісі за місцевими жителями, щоб стерти з їх мобільників зроблені під час зйомки фотографій або відео.
Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
—хоже

Увага, тільки СЬОГОДНІ!