Гіпотези про походження Байкалу

Одними з перших своє пояснення щодо появи озера Байкал висунули учасники експедиції Петербурзької Академії наук ще в кінці XVIII століття. Німецькі дослідники Йоганн Георгі і Петер Паллас, які співпрацювали з Академією на запрошення Катерини Другої, вважали, що улоговина озера утворилася після тектонічного провалу частини суші, що було викликано природним катаклізмом.

Причиною провалу, вважав Георгі, стало потужний землетрус, який цілком могло вплинути навіть на хід перебігу місцевих річок.

Сторіччям пізніше політичний засланець Ян Черський, поляк за походженням, висунув власну версію походження Байкалу. Він ґрунтувався на своїх спостереженнях і дослідженнях, які здійснював під час подорожей навколо озера. Талановитий вчений припустив, що улоговина і гори навколо неї виникли після повільного стиску земної кори в горизонтальному напрямку.

З того часу дуже багато вчених висували свої власні аргументи на користь тієї чи іншої гіпотези, які часто різнилися лише дрібними деталями. Ближче всіх до сучасного наукового розуміння проблеми освіти Байкалу підійшов В.А. Обручов. На його думку, Байкал сформувався разом з гірською системою Сибіру.

Обручов вважав, що западина, що стала згодом озером, виникла після осідання суші по двох поверхонь розриву, який їхав у вертикальному напрямку.

Сучасний погляд на проблему виникнення Байкалу

Просунутися в дослідженні питання про походження улоговини Байкалу дозволили лише наукові досягнення минулого століття. Коли геологами і геофізики було відкрито існування глобальної системи розломів земної кори, з`ясувалося, що поява Байкалу стало частиною процесів, що відбувалися в масштабах всієї планети. Дослідники виявили, що кілька западин на Землі мають природу, схожу з Байкалом. Прикладом можуть служити озера Танганьїка і Ньяса, а також Червоне море.

На думку вчених, тектонічні процеси, які призвели до формування озера, почалися понад 30 млн років тому.

Байкальська улоговина вважається сьогодні центральною частиною однойменного рифту, тобто западини, що утворилася після зсуву земної кори. Протяжність рифту - понад дві тисячі кілометрів. Западина розташовується між двома потужними плитами літосфери. Спочатку геофізики вважали, що озерна улоговина виникла в результаті зіткнення цих плит, але потім виникло припущення, що до їх взаємодії додалося підвищення температури мантії, що розташовувалася під Байкальської западиною.