Сорт томатів-черрі "керас" - досвід вирощування

Сорт помідорів чері Керас

Дослідної дачниця, багато чого, що побачила на своєму віку, я себе назвати не можу: так, вирощую потихеньку деякі овочі, поступово набиваючи руку.Поетому запаси на зиму у мене поки займають далеко не весь підвал - доводиться закуповувати провізію в магазині.

Але минулої зими прилавки чомусь зовсім занурили мене в смуток: доводилося вибирати між якимись зовсім некондиційними овочами (дешевими, але щодо смачними) і глянцево-барвистими, майже іграшковими, але дорогими і несмачними. Особливо це стосувалося томатів.

Загалом, повернулася я одного разу роздратована з магазину і вирішила, що пора відмовитися від покупних маленьких томатика хоча б на літньо-осінній період (якщо чесно, було вже соромно напихати такою продукцією чоловіка з дитиною, коли є заміський ділянку).

Загалом, порадилася зі знайомими Городниця і зупинила свій вибір на чері.

Так, тепер залишилося визначитися з сортом.

Оскільки кожен кулик своє болото хвалить, я стала орієнтуватися не на відгуки, а, як тепер кажуть, на об`єктивні умови: клімат, грунт, особистий досвід і фінансові можливості.

Оскільки теплиці на той момент у нас не було, я для вуличних умов віддала перевагу детермінантності невисокому томату. Так в нашій компанії з`явився Керас. І на початку весни купила пакетик з насінням. Так, зрозуміло, це гібрид. Знаю, що деякі городники бояться таких рослин, наслухавшись страшних історій про продукти з ГМО.

Але, по-моєму, це як в старій приказці: "У городі бузина, а в Києві - дядько". Ні в звичайних гібридах нічого небезпечного. І хоча в підсумку насіння з гібридів не візьмеш, зате урожай знімеш відмінний.

Отже, холоду пройшли, виглянуло сонечко, і мої підвіконня почали потихеньку заселятися новими мешканцями. Дійшла черга і до томату-іноземця. За порадою мами рано висівати насіння не стала, щоб розсада не витягнула.

Зробила це в самому кінці березня. До нашого з мамою подив, зійшли все. Час минав, томати росли міцними, пікіровку в торф`яної горщик пережили прекрасно, а до моменту висадки у відкритий грунт потужна коренева система вже визирала крізь стінки горщика.

Розсаду можна було висаджувати вже в кінці травня, але поворотні заморозки ніхто не відміняв: гарантовано у нас в Сибіру можна переселяти рослини у відкритий грунт тільки в десятих числах червня.

Заради інтересу спробувати висадити два куща на початку місяця, і будь що буде. Вже дуже у мене багато було тоді різної розсади, від якої, за кілька місяців залицяння за нею, я сильно втомилася.

---

Читайте також: Вирощування томатів черрі і карликових помідорів

---

Зворотні заморозки все-таки прихопили листочки томатів, але для страховки у мене залишалося ще вісім кущів (сім з них посадила в покладений термін, а один подарувала сусідці, яка, спокусившись його здоровим видом, так все і випрошувала у мене такий томат собі "на розлучення").

Всі рослини відразу підв`язала до кілочків висотою близько одного метра.

Розсада та тут прижилася відмінно, навіть підмерзлі кущі незабаром розпушились і наздогнали інших. Місце для посадки раніше не було нічим засаджено з овочевих та квіткових культур.

Земля була втомленою, нічим я її не підживлюють, нічого в лунки не клали. Та й в принципі, зізнаюся, не хотілося використовувати хімічні препарати. Для чого тоді я стала вирощувати свої томати?

Доглядала за Керас як за звичайними томатами прополка в перші півтора місяці (потім під кущем в тіні вже нічого не росло), полив, пара неглибоких розпушування, пасинкування, вторинна підв`язка.

Садила в землю розсаду без експериментів з нахилами, зате заглибити стебло для збільшення кількості коренів.

На початку липня на кущах вже красувалися кисті з зеленими кульками, а до кінця місяця ми вже пробували ці маленькі і смачні "вишеньки". Плодів зав`язувалося ну дуже багато.

Я не стала в кінці літа прибирати верхні кисті, так як бачила, що навіть якщо вони і не встигнуть налитися і заберуть сили у інших плодів, то і без того врожаю нам вистачить сповна.

За весь період плодоношення не помітила якогось гноблення, брак мікро- і макроелементів, фітофторозу, кущі стояли пишними і зеленими весь сезон.

Всі плоди (зелені, рожеві і червоні) були зібрані 1 вересня - боялася, щоб вони не підмерзли. Якщо чесно, то урожаєм я була прямо здивована: з 9 кущів зібрали (я міряла банками) близько 70 літрів!

На сім`ю з трьох осіб навіть багато. Частина черрі я роздала, частина законсервувала, використовувала плоди в салаті, супі, гуляш, рагу, піці і інших стравах.

Так як Керас - гібрид, насіння, звичайно, я не збирала, але і в багатьох насіннєвих магазинах міста більше насіння таких томатів не знайшла.

А жаль! Знала б заздалегідь про 100% -ної схожості і такому багатому врожаї, обов`язково поділила б насіння на два роки.

Ось такий прекрасний томат зустрівся мені в житті, якщо і ви зустрінете це насіння, рекомендую придбати, не пошкодуєте!

І.СНИТКО, м Тюмень

Увага, тільки СЬОГОДНІ!